Важкий «The Kite Runner» Халеда Хосейні

Рівно 2 довгих місяці я слухала книжку Халеда Хосейні «Той, хто біжить за вітром» (знаю, переклад назви не з найліпших). Надзвичайно довго і важко.
Майже так само важко, як і писати це зараз.

Роман Хосейні неможливо віднести до категорії тих, що читаються на одному подиху, чи до тих, які хочеться перечитувати безліч разів.
Ця річ - це те, що важко переварити, часом важко зрозуміти і найважче сприйняти.
Найперше через різницю культур.
Описаний побут афганців, перед і під час їхніх війн. Вірніше навіть не сам їхній побут, як історія однієї сім'ї, або історія хлопчика, який перетворюється в чоловіка і має відповідати за всі ті вчинки, за які йому було соромно впродовж цілого життя.

В хлопчика цього був друг-слуга-хазареєць. Так вже повелося, що хазарейців в Афганістані тоді не визнавали за нормальних людей, але герой наш з ним дружив, правда часом боявся демонструвати це на людях.

Це була досить дивна дружба. Хлопець часами насміхався над своїм неосвіченим другом, вигадував йому якісь байки, читаючи книжку, неправильно трактував слова, залишав його в складних ситуаціях, обманював підставляв... Здавалось би, як можна таке витерпіти? Але хазареєць терпів, ба більше, заступався за свого друга... Одного разу навіть витерпів наругу за це (його зґвалтували), та любити друга не припинив.

Минали роки, хлопцю з батьком довелось тікати з країни в США. Там у батька виявили невиліковну хворобу, там віз зустрів свою наречену, про яку ходили найгірші плітки (а що може бути гіршим для афганської дівчини, ніж осуд з боку інших?), там його батько (баба) помер.

І одного разу героєві нашому довелось поїхати в Афганістан, назад. В той час там панували Таліби, які знищували все і всіх, гвалтували дітей... Одним із таких дітей виявився племінник нашого головного героя. Виявилось, що друг-харазієць (той, з раннього дитинства) був його братом по батькові... І перед героєм постала проблема: треба було їхати у войовничий край, ризикувати життям, об забрати того племінника, і тим самим хоч якось залагодити свою провину перед братом-другом-хазарейцем, якого таліби вбили і який все життя чекав, коли побачить свого друга знову і все питав, як він живе...

Найжахливіші у цій книзі - детальні описи відчуттів героя. Сором, боротьба за любов, страждання від втрати, біль, жаль... Часом навіть здається, що в книгі просто нанизуються всі негативні ситуації, які тільки можуть спіткати людей...

Але наприкінці книги все все ж налагоджується. І в повітрі літає жовтий повітряний змій - такий собі символ нового життя, іншого життя нашого героя, який спокутував всі свої провини і може жити з посмішкю не тільки на обличчі, а й в душі.

До речі, в 2007 було створено кіноадаптацію роману.