Здається, від того моменту, коли тримала в руках бодай
електрону книжку для дітей (чи хоча б підлітків) минула ціла вічність
(пристрасть до мовних штампів мене згубить). Не знаю чому, але іноді на мене
находить щось на кшталт «ти така доросла тітонька, досить вже впадати в
дитинство і читати те, що не згодиться-диться-иться-ся-я-а». Скучно, нє правда
лі?
Цього разу я натрапила на надзвичайну річ ― роман Діани Вінн
Джонс «Будинок з характером» (інша, коректніша назва ― «Будинок ста шляхів»).
Що це?
Це остання (третя) книжка серії «Замок», куди входить супервідома
книжка «Мандрівний замок
Хаула» (за якою Міядзакі
Хаяо створив одноіменний анімаційний
фільм і створив цілий культ цього ходячого замку: народ почав робити з ним тату, в
магазинах зʼявилось безліч іграшок-моделей,
тисячі фанатів, хто як міг, зображали персонажів книги/анімації, знайшла навіть
торт
з одним із персонажей…ух!)
Про що?
Головну героїню ― Чармейн Бейкер ― улюбленицю своїх батьків, якось відправляють
наглянути за домом одного дуже далекого родича, Дідуся Вільяма, який дуже
захворів. Перед відʼїздом Чармейн пише листа в палац Верхньої Норландії з
проханням прийняти її на службу в королівську бібліотеку, мовляв, вона хоч і
молода, але буде дуже старатися.
Коли дівчина приїздить до будинку, Дідуся Вільяма терміново
забирають Ельфи на лікування, і вона лишається одна вдома. Невдовзі вона
здогадується, що Дідусь ― чарівник, і що будинок у нього теж непростий,
відкриває у собі спроможність чаклувати (яку вважає випадковою) і тут
починається…
З часом в будинок Дідуся
Вільяма приходить хлопець-Пітер, син могутньої відьми, і наполягаючи на тому, що
Дідусь Вільям візьме його в учні, лишається жити з Чармейн. А та тільки
дивується з того, який він незграба, і гнівається на те, що після нього потрібно
все перероблювати, наприклад, лагодити труби).
Разом з Пітером вони досліджують будинок Дідуся.
Виявляється, що він, такий зовні малесенький, має стільки кімнат, що не
вистачило б цілого життя обійти їх усі, головне знати, в який бік прокручувати
ручку і скільки разів потрібно обертатись довкола себе.
Незабаром з палацу приходить лист від короля, де Чармейн
таки пропонують працювати в бібліотеці, і поки Пітер «на господарстві», вона
допомагає королю і принцесі, виконуючи страшенно нудну роботу ― описує
документи, шукаючи бодай якісь згадки про скарбницю (королівство бідне, бо
хтось розграбував все золото, яке належало королівській династії).
В палаці починається найцікавіше. Чармейн знайомиться з
безліччю людей, вони залучають її до пошуків скарбниці і злодіїв, всі разом
вони довідуються про страшну таємницю спадкоємця трону, Чармейнт з Пітером і Кальцифером
(вогняним демоном) борються з лаббоком і купа ін.
Для кого?
Для тих, хто стомився від серйозності цього тлінного світу
(жартую) і хоче відпочити за якісним фентезі.
Для тих, кому цікаво, і хто не хоче порпатись в вікі, ―
англомовне інтерв’ю
з Діаною Джонс, де вона розповідає про твір, про те, чому Чармейн вийшла саме
такою і ще про багато іншого.
Немає коментарів:
Дописати коментар
прокоментуй